На сьогодні нові наукові методології пропонують рівнозначний підхід до кореляції дискретно-дискурсивного та образно-емоційного пізнання. Два типи мислення у широкому сенсі формують кожний свою мінімальну одиницю мовлення – образи, які класифікуються на дискретні і континуальні. Дискретні розглядаються з погляду особливостей розсудкового мислення. Вони однозначні за змістом і мають жорстко окреслений обсяг. Континуальні, образно-емоційні одиниці – багатозначні, невизначені за змістом, «розпливчасті» за обсягом. Оскільки непрохідної межі між дискретно-дискурсивними та образно-емоційними одиницями не простежується, можливі переходи, експлікації, уточнення, коли, приміром, одному образному вираженню відповідає декілька однозначних термінів. Причому взаємозв’язок дискретного і континуального не вичерпується змістовим, інформаційним аспектом, а включає взаємодію раціонального та емоційного, арґументації та асоціації.